Не мета, а МЕТА!
З’явилося непереборне бажання зробити рослинний лікер з нашими рідними травами і квітами, зібраними на теренах нашої неосяжної України.
«Я прихильниця рослинок у різних іпостасях і дуже давно. Вони мої перші помічники. Юнацькі ботанічні захоплення та дослідження після довгої перерви повернулися в моє життя, я змогла згадати, що колись мене захоплювало»
Розпочала створювати композицію RUTA ще до війни
Весь простір у будинку було заповнено зразками, що мацеруються. Нескінченна кількість ботанічних комбінацій, засинала і прокидалася з новими ідеями, стікери з нотатками допомагали не прогавити нову думку.
З початком війни нашими емоціями стали біль, ненависть, сльози, жах… ми боялися засинати, боялися зустріти новий день, читання телеграм-каналів супроводжувалося нервовим тремтінням… інші зустріли просто пекло…
RUTA стала для мене місцем втечі від реальності
Врятувала мене від долі збожеволіти саме RUTA. Вона повернула мене до життя, дозволила замінити мою ненависть до ворога прагненням зробити гідний український рослинний лікер, як символ нашої країни, відомий усьому світу. Звучить, можливо, досить пихато, але саме це дало змогу психічно вижити під час війни…
RUTA стала для мене цілющим бальзамом
Врятувала мене від долі збожеволіти саме RUTA. Вона повернула мене до життя, дозволила замінити мою ненависть до ворога прагненням зробити гідний український рослинний бальзам, як символ нашої країни, відомий усьому світу. Звучить, можливо, досить пихато, але саме це допомогає психічно вижити під час війни…